“Русскій воєнний корабль, іді…” – мовний маркер політичної ситуації в Україні, – професор Микола Степаненко
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Фраза-відповідь російському кораблю на пропозицію здатись стала гаслом українського спротиву та облетіла не лише країну, а й світ. Вона є маркером, засобом вираження емоційного стану не лише військового, а й цілого народу. Мовознавці говорять, що це ситуативно маркована анормативність, тобто функціює у певний проміжок часу, а згодом виходить з ужитку.
Про це розповів доктор філологічних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, академік Академії наук вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України Микола Степаненко 17 червня під час зустрічі з журналістами в рамках прес-туру “Місцеві громади Полтавщини в умовах воєнного стану. Виклики та досягнення”, організованого Харківським та Полтавським прес-клубами.
“Ми маємо воєнний стан. У нас заполітизована складна ситуація, є емоційна напруга. Будь-яка агресія – людська, суспільна, цивілізована – спричиняє породження мовних маркерів. Є мовні індикатори цієї агресії. І ось з’являється фраза “Русскій воєнний корабль, іді..”. Цікаве явище. Як бути – це норма чи ні. З погляду моралі – ні, але це – мовний маркер політичної ситуації в Україні, засіб вербалізації емоційного стану військового, який підхопив народ, – сказав Микола Степаненко.
За словами науковця, фраза “Руський воєнний корабль, іді..” вже у нашій мові. Цей вислів увійшов до фразеології. Крім того, багато людей вже використовують евфемізми до нецензурної лексики – “іди за напрямком руського корабля”, “прямуй туди, де опинився руський корабль”.
Микола Степаненко зазначив, що ця фраза обростатиме новими тенденціями, і витворюватимуться нові конструкції, які будуть певними індикаторами, маркерами та знаками доби, явища, події, факту.
“Якщо ми подивимося і руський воєнний корабль, і руський солдат, і руський танк – іде розширення компонентного складу, лексична субституція, заміщення. Увага до цього сьогодні вже спадає, але як атрибут війни, як маркер емоційного стану – це явище залишиться. Також сьогодні пишемо з маленької – росія, рф, щоб принизити цю державу в абсолютно справедливому українському вимірові. Ми говоримо “на росії”, хоча це анормативно. Ми чинимо спротив, це суспільний виклик, внутрішньо людський спротив”, – додав Микола Степаненко.
Можливо, українці надмірно винесли цей вислів на візуалізаційний рівень: поставили у білборди, рекламу, на телебачення.
“Ми надмірно цей вислів візуалізували, актуалізували. Цього, можливо, робити і не варт було. З мовного погляду – цікаве явище сталося. Прийменник “на” з іменником писався окремо, потім стався процес адвербалізації – прийменник з іменником стали прислівником, позначаючи напрямок. До речі, процес адвербалізації може тривати століттями. А у випадку з фразою про “руський корабль” цей процес завершився за одну ніч”, – розповів Микола Степаненко.
Мовознавець наголосив, фраза “Русскій воєнний корабль, іді..” – це ситуативно-зумовлена анормативність. Тому учням подавати не треба, вживати надмірно не треба, але пам’ятати про те, що є емоційний стан, афект і засіб його адвербалізації.
“Головне, не тиражувати, не множити, силоміць не насаджувати. Процес є, еволюційні зміни йому притаманні. Градус анормативності, орфографічно-аксіологічної, графічно-аксіологічної, емоційно-аксіологічної спаде і зникне, хай тільки буде мир”, – додав Степаненко.
Як з’явилася відома фраза
Острів Зміїний російські війська атакували 24 лютого. Військові кораблі рф підійшли до острова та вимагали від українських військовослужбовців здатися. Надвечір стало відомо, що зв’язку з українцями немає. Згодом Володимир Зеленський заявив, що усі прикордонники, які перебували на Зміїному загинули і отримають звання Героїв України посмертно.
Згідно з офіційними повідомленнями того дня, на острові перебували 13 прикордонників.
Вже наступної доби Державна прикордонна служба поширила частину аудіозаписів, які вели їхні службовці на острові.
Пізніше виявилось, що українці можуть бути в полоні. Військових з острова Зміїний повернули в Україну в рамках першого обміну військовополоненими 24 березня.
Серед тих, хто тоді повернувся, був морський піхотинець з Черкащини Роман Грибов, який був автором гасла війни з окупантами. Пізніше Міністерство внутрішніх справ повідомило, що справжнього автора фрази про “русскій воєнний корабль” визволено із російського полону.
Нагадаємо, Укрпошта випустила поштові марки “Русскій воєнний корабль, іді … !”. та “Русскій воєнний корабль… ВСЬО”. За набір марок “Русскій воєнний корабль, іді…” на аукціоні віддали 5 млн грн.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
